Золотисто імлиться подих ранковий
Ніжно спалює киснем легені
Ти завжди чомусь з присмаком тютюновим
Закупорюєш лагідно вени
Ти вбиваєш кохання - це неприродньо
Так як висушувати рослини
Перетворюючи зелене у жовте
Із глибин витягуючи синє
Золотиться, чи повільно іржавіє
Від сліз, що загасили пожежу
Тютюновий і чомусь з присмаком кави
Малюєш венами вбивчі межі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405845
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: Марамі