Помилуй, Боже, і прости.
Дай сили хрест мені нести.
Хай не тяжкими будуть роки,
Упевненими стануть кроки.
О, мій Господь, схилюсь до ніг –
Ти завітай на наш поріг,
Пройди землею України,
Зайди до кожної родини,
Яви Свою нам благодать,
Яку лиш Ти вспромозі дать.
Схиляюсь низько і молю
За землю ту, яку люблю,
Де народилась і зростала,
І горе на якій пізнала.
Та що там я, навколо болю!..
Як зупинити шляхи горю,
Підвищити мораль людей,
Як зберегти своїх дітей?..
Чекаю відповідей з неба.
О, мій Господь, молюсь до Тебе!
Схиляюсь до Твоїх я ніг.
Прошу Тебе, щоб нас зберіг
До того дня, коли країна
Зіллється, як одна родина.
Щасливими всі стануть люди.
О Боже мій, коли це буде?
О, Боже мій, прийде та мить,
Коли спокійно будем жить?
Не розділяти, не втрачати,
А серцем землю відчувати,
Пишатися плодами роду...
Дай милість, Господе, народу
І покаяння для життя,
Щоб мали всі ми майбуття
Без сліз, без горя, без болю!..
Схиляюсь низько і молю.
Юліана Бовтік написала музику на слова цього вірша і
виступила з нею на пісенному фестивалі "Співограй"
в жовтні 2013року, де отримала 2 місце в своїй
віковій категорії. Послухайте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405792
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: Людмила Дзвонок