Я був царем царів в Єрусалимі
І весь свій час я тратив на знання,
Хотів пізнати мудрості незримі,
Бо праця вчитись Богом нам дана.
Я знав і бачив всі премудрі справи,
Але життя даремно тратив мить,
Бо скривлене ніяк уже справить,
Чого нема - того не полічить.
Хоч і велику я зробив роботу,
І став мудрішим від усіх царів,
Хоч я й пізнав безумство і глупоту,
Та втратив час, бо вітер я ловив.
Від мудрості турбота нам страшенна,
А пізнання нам біль несуть без меж.
Ти лиш тоді існуєш недаремно,
Коли у серці з Господом живеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405690
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 03.03.2013
автор: Мірошник Володимир