Я чую музику, яку ніхто не чує,
Я бачу світло, яке вгорі палає.
Я вірю в краще наше майбуття,
Бо ми господарі свого життя.
Ніхто не вправі нами керувати,
Ніхто не може нам життя зламати.
Якщо ж на те пішло - не треба
Показувать характер,виходити із себе.
Потрібно просто тихо усміхнутись,
Розумне щось сказати й відвернутись.
Й піти у далечінь, за небокрай,
Полинути в думках у пурпуровий рай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405510
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.03.2013
автор: Катерина Дмитрецька