Дні відлітають , як з троянд пелюстки
І жила я , здавалось , по-людськи;
Але де від слів моїх хоч луна,
Де подяка за зроблені добрі діла?
Надивилась на зло я сповна
І зізнатись собі я повинна,
Що невірно свій вік прожила,
Що була я занадто наївна.
Вип*ю келих п*янкого вина,
Туга ,може, на мить заніміє
І шумить від вина голова
Та душа , щось ніяк не п*яніє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405482
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2013
автор: Людмила Махиня 2