Доню мама наставляла,
В шлях життєвий споряджала:
Життя прожити - не ниву перейти
Щоб волю, долю, щастя віднайти.
Треба вчитись працювати,
Друзів щирих обирати:
З ким ти, доню, поведешся,
То від нього й наберешся.
Рано встанеш, пізно ляжеш -
Долю Богові закажеш.
Ліжко вбране, посуд митий,
Стіл скатеркою накритий,
Смачна страва, діти ситі,
Одяг справний, в хаті чисто,
З чоловіком у коханні
У години пізні й ранні.
Зі свекрухою шануйся.
Сама в люстерко любуйся.
Не забудь отця і неньку,
Дідусів, бабусь стареньких.
Люд цінуй та зауважуй:
Погляд , слово, вчинок зважуй.
Ведись чемно, гідність май,
Честь жіночу тримай.
Розум, думку і дотепність,
Вихованість та шляхетність,
Красу - умій шанувати
Щоб своє, де треба, взяти!
Старцям милість подавай,
В храмі божому бувай.
Таких люди поважають
Щастям Бог нагороджує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405448
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2013
автор: БГІ