Не хочу бути тінню край вікна,
Не хочу бути маревом світанку.
Я прагну, щоб окрилена душа
З тобою пила каву у альтанці.
Щоб ти всміхнувся ніжно і відкрито,
А промінь той належав лиш мені.
Я прошу: подаруй гаряче літо.
Мені набридло у сумній весні.
Та змушена терпіти світ без світла,
Всі болі, що приносить кожен день.
І хоч шматує душу вітер,
Я не прокинусь в думці із пісень.
Я слухатиму тихий щебет крапель,
Які стікають швидко по вікні,
А ти із ніжністю котячих лапок
Укотре визволи з полону снів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405420
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2013
автор: Ірина Гарасим`юк