Цей дім давно без скла у вікнах.
Цей двір давно не зна тепла.
Ці квіти без турботи жити звикли.
Ці двері лиш від вітру скреготять.
Колись на цій траві заграють діти,
колись ці всохлі груші зацвітуть.
Та поки - ніде в стінах холод діти,
тут поки тіні спати не дадуть.
Тут кожен лист паперу - цвинтар
чуттів та дум, та ран митця.
Струни душі - в тих лабіринтах,
там спосіб оживить мерця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405382
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2013
автор: Віталій Шукач