Ромашку в полі я зірвала
Зчарована краса землі
Пелюстки білі перебрала,
Як чари на любов мені
Я не чаклунка, прсто жінка
І квіти польові люблю
Волошки,маки і ромашки
Всі вишиваночки рясні
Зелених килимках в колоссі
Я назбираю їх в охап,
Відам любові,що під сонцем
Сутінками заходить в небокрай
Любов із сонцем спочиває
Вона пригрілась у хмарках
Чому ніхто не помічає-
Жарить зірницями в далях
Тобі відкрию я сердечко
Вінок сплету із пелюсток
З волошок вистелю доріжку
Одягну вишиваночку мов шовк
Хтось запитає,це цікаво!?
Де я взяла таку красу??
І лиш один її впізнає
Кому відам любов свою
І вийдем в поле,де грайливо
НЕвиспаний вітрець брижить
І кольоровим полотном чарівним
Устелиться під ноги на любов!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2013
автор: Плискас Нина