Я подарую тобі сина,
Щоби кохання наше розцвіло в його очах.
Й пропаде враз липкий ядучий страх
І буде в нас сім'я щаслива.
Ростиме він увесь у татуся:
Пухкенькі щічки, очі в колір неба.
Увесь буде подібен він до тебе,
У ньому житиме твоя ясна душа.
Мабуть, заради цього лиш
Стерпіти можна все на світі.
Кохання в яблуневім цвіті.
Дивлюсь на тебе, поки спиш.
Все ж віриться, що наші почуття
Змінити можуть всіх і все на краще.
Чи потребую я чогось іще? Та нащо?
Якщо ти сам і є моє життя.
Ріднесенький, я все ж тебе знайшла.
І це вартує будь-якого болю.
Пущу свій страх – таки на волю,
Щоби натомість віра в «нас» прийшла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2013
автор: Інга Хухра