Хто положить квіти, до могили моєї
Хто заплаче разом з моєю сім’єю,
Як хочеться плакати, жити, як хочеться
Та невже це життя, коли сльози так точаться
Та невже це життя, коли зникнути хочеться
Десь, на той світ, щоб ніхто і не знав
Як сильно любив я, як сильно страждав.
…
Ви не плачте за мною, не сумуйте
Поставили свічку, то йдіть,
Я не звинувачую вас, не подумайте
Можливо, це сам Бог, мене так покарав,
Щоб ніхто на білому світі,
мене не любив, мене не кохав!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405276
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 01.03.2013
автор: Крапивний