Душмани там, душмани тут
З гори стріляють, з низу, в спину,
А наречені дома ждуть
В далекій, любій Україні.
В міжгір’ї стелиться туман
Тріщать з усюди автомати
Будь проклятий Афганістан
За те, що гинуть тут солдати.
Немає хлопцям двадцяти,
А їх в Афганістан на плаху
Примушують по смерть іти
За що? За Бога? За Аллаха?
Ні! На догоду комуністам,
Які в напрузі світ тримали.
В догоду цим авантюристам
Скрізь наші хлопці помирали
За для яких амбітних схем
«Ввесь мир насилия розрушиш
До основанья, а за тем….?»
Віддати Богу душу мусиш?
Тож гинули наші сини
Не тільки лиш в Афганістані.
А поверталися вони
До дому – в чорному тюльпані.
Кабул,Баглан чи Кандагар –
Хіба ж це наша батьківщина?
Та й Гіндукуш, що поміж хмар
Також - не рідна Україна.
Минув той час, а що за ним?
Безглузда смерть в чужому краю!
Я ті часи і той режим
Із болем гнівно проклинаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405185
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2013
автор: євген уткін