СОН.

Мені  приснився  дивний  сон,  прокинувся  –  пів  ночі,
Заплющив  очі,  сон  пливе,  я  ж  додивитись  хочу.
Неначе  я  в  палац  прийшов,  кругом  знайомі  люди  –  
Всі  олігархи  за  столом,  далі  якісь  приблуди.
Тут  і  Вахметов,  і  Спінчук,  і  Поломойський  з  краю,
Купка  молодших  «мажорів»  яких  я  ще  не  знаю.
Рішають  справу  як  їм  буть,  що  їм  робити  далі,
Всі  пропозиції  «жують»  є  гідні  є  й  невдалі.
Молодші  кажуть:  треба  «рвать»  в  Європу  чи    Канаду,
Старіші  бачили  весь  Світ  «Не  дуже  нам  там  раді».
Мудріші  кажуть  «Будем  тут,  на  цій  землі  робити».
Молодші  кажуть  «Не  дадуть  на  цій  землі  радіти,
Ця  Влада  бізнес  забере,  як  не  дамо  –  посадять,
Юля  ж  на  нарах  ледь  живе,  проситися  їй  радять.
Так,  кепські  справи  в  нас  братки,  чому  такая  доля?
Треба  нам  Владу  помінять,  як  буде  Божа  воля.
Щоб  Божу  волю  нам  надать,  треба  людей  просити,
Молитись  будем  всі  разом,  хто  хоче  вільно  жити.
Народ  не  схоче  підсоблять,  ми  ж  їх  занепастили,
Собі  забрали  держмайно,  їх  бідними  лишили.
Повивезли  прибутки  всі  у  закордонні  банки,
Людей  лишили  бідувать  і  звечора,  і  зранку.»
Старший  встає  і  каже  так:  «Ми  винні  перед  ними,
Своє  надмірнеє  майно  повернем    Україні,
Повернем  ми  Державі  тій  що  з  вами  побудуєм,
Бо  цій  не  можна  –  розкраде,  людей  не  нагодує.
Збудуєм  кращую  з  Держав  у  всьому  білім  світі
І  українцям  буде  «в  кайф»  і  жити,  і  радіти.»
Каже:  «Клянуся  я  дітьми,  вам  щиро  обіцяю,
Бо  нам  обридло  плазувать,  таку  я  думку  маю.»
Як  він  сказав,  підскочив  я,  холодним  потом  вмився,
Не  може  бути,  прошептав,  це  ж  сон  мені  приснився.
Якби  не  сон,  якби  всерьоз  такеє  відбулося,
То  я  б  зрадів,  онукам  щоб  щасливо  зажилося.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2013
автор: Романтик2012