А я тебе кохаю вище зір,
Кохаю вище місяця і сонця.
А нічка наче старий ювелір
Каблучки нам поклала до віконця.
Гадає-вони справжні,золоті,
Не знає,що під ранок пропадають.
А ти тримаєш у своій руці
Ті справжні,що на палець одягають.
А ти прийдеш сьогодні в моі сни?
Ти зацілуєш?Ніжно приголубиш?
Залишилась хвилина до весни,
Де ти цілунком зранку знов розбудиш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405078
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Відочка Вансель