...занадто людське бажання пізнати правду
вмочити руки у води вчорашніх істин
кожне з твоїх почуттів так як і ти
прагне добре висипатись та їсти...
між весною і повінню - повноводність спогадів
в чотири стіни простір і прострілені
скроні твого подиху...
смійся дитино допоки небо приймає твій сміх
допоки всі фото і газетні вирізки ти ще не
називаєш мотлохом
допоки не відчуваєш відсутності самої себе
смійся дитино
бо божевільні люди розпинають в обіймах коханців
і передчуття ранку стинає нічну самотину
смійся дитино і дивись на сонце крізь пальці
допоки не відчуєш що ти як і усі інші
людина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405058
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Poetka