Коли-небудь піде моя Душа у мандри,
А я назад її не поверну,
І ми почуємо подвійні наші мантри:
Бог визнає в злитті її одну.
Зіллються наші Душі разом,
Жити в Єдності будуть як колись,
Коли були ми до Наказу
Земним народженням, щоб розійтись.
Ми розійшлись, щоб загубитись
В нікчемності буденного життя,
Для того, зараз щоб зустрітись
Заради в Єдності разом вороття.
Ця зустріч - наша нагорода,
Ця зустріч - для обох з тобою хрест:
Дали обом таку нагоду
В Знаннях читати новітній текст.
І ще судилось нам обом пізнати,
Втілення/життя миттєво осягнуть,
Щоб естафету ми змогли віддати
Дітям, які за нами невпинно йдуть.
30.10.1991
К.
КВ-1
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404969
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Левчишин Віктор