Про щось шепоче мертвий очерет
Насіння розвіваючи по снігу.
Зимовий сон, і лід, і гай мов сірий плед
Й по річці вітер, крихітка мов віхол.
Над ним летів і сів строкатий птах
І змерзлі ноги, тонуть в крихтах білих.
Шукав поживу у засохлих бур’янах:
Сухих, ламких, брунасто-поржавілих.
Злякав підступно подих цих же трав -
В пориві вітру, вже летів до зграї.
В посохлих нетрях річки певно заблукав -
Зими страшніший? Він цього не знає.
18.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404926
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Андрій Гагін