цілу ніч
дихало серце теплом її,
а думки віщували розлуки…
на ранок прокинувся –
інеї…
запосіли колючі інеї…
заховав під ковдру холодні руки…
любов і страхи твої…
втрати…
інеї…
одночасно холоду і тепла
результати…
усміхнися собі у дзеркалі…
самому собі – на тлі
дзеркального плеса холодного,
непорушного-
мертво-безводного…
невіри облущене срібло
густо і дрібно
засипало скло,
закосичило рясно скроні –
безсонні твої,
безборонні…
…але –
збитошний сонячний зайчик
заховався у теплій долоні
і вушком веселим пряде…
переміна швидка гряде…
де ви, де?..
ненаглядні мої
благородні шовко́ві іне-ї…
28.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404889
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Валя Савелюк