А вітер рве і виє, мов сирена,
Зриває пелюстки із черешень,
Росте у квітах травонька зелена,
Барвиста, як мелодія пісень.
Життя людське і немічне, і вічне…
Хоча людина прагне до сторіч…
Воно щасливе, правда є трагічне,
Але повірте, що не в тому річ…
То ж не виходьте на круті арени,
Не бийте в барабани при житті…
І декорації не змінюйте на сцені,
Які б Ви не були в житті круті.
Повірте, що не всі живуть за правом,
І своє я не завжди бережуть…
Є при житті здобути прагнуть славу,
Але не знають щастя свого суть…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404837
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Віталій Назарук