Знаю усі твої втрати,
на небі зникають світила,
ти гаснеш на фоні погаслих
в тремтінні - за руку з грозою
Впереміж із тихим гудінням
на травах - дорогою - втечі -
зі шматами теплих поснулих
тремтиш на околиці (злива)...
на людях висять абажури,
все меркнуть земні пентагриди
і снять тобі чадні отрути,
і птахи - між снами - кричать!
Не видно тебе, і все зайво
видніють прожектори з півдня -
завіса мільйонних водоймищ
ховає відлуння лиця...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404798
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Іванна Шкромида