Нудьгує сповнений привіз,
Лежить весь крам, як брила.
Після майдану – амебізм
Все набирає силу.
Не вірить пересічний люд
В оранжеву примару.
З тих ідеалів вийшов бруд,
Що захлеснув бездару.
Вся пишномовність – пустота.
Хоч лементують браво.
Така вже доля їх, така:
Зійшли вогнем яскравим.
Та чаша виповнена вщерть,
Несила вже терпіти.
Собі вони вчинили смерть.
Але ж як людям жити?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404717
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Г. Король