Зима приходить в серце просто так.
Без слів. Негадано. Нежданно.
Назавжди по собі лишає знак -
Шматочок криги, названий
печаллю.
Зима приносить в душу тільки сніг,
За хмарами ховає сонце - так
майстерно!
Стирає між реальністю і сном поріг,
Навічно закриває в мрії двері.
Я більше не терпітиму, повір -
Вже забагато щастя крига вбила,
Давно ожила воля, дика, наче звір,
Межу з мільярдами тепла створила.
На грані тій лиш сонячна любов,
Що порятує всіх із заметілі болю,
Вона зігріє до кипіння кров
І забере в просторе небо із собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404681
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Ірина Гарасим`юк