...схоже, я прокинувся...
...через жалюзі пробивається денне світло... чути шум перфоратора й голоси сусідів за тонкими стінами квартири...
...холод... здається, він заповз у всі щілини цього людського вулика... проник до самих кісток... укутав собою практично холодні батареї...
...босими ногами заходжу на кухню й набираю в чайник жовтувату воду з чітко вираженим присмаком хлору... а за вікном сірість... сіре небо, сірі вулиці, сірі люди...
...люди... сутулі, із втомленими лицями прохожі снують-туди сюди вздовж тротуарів...
...будинки... осині соти, заселені мешканцями цієї моторошної держави... немов зведені за диявольським проектом - велетенські бетонні блоки, сотнями й тисячами стоять рядами вздовж вулиць і проспектів утворюючи собою міста...
...за залізною завісою неба дістались землі кілька променів сонця... холодного сонця, котре тут уже давно нікого не ласкало своїм теплом...
...а назустріч їм, з-під павутини індустріальних катакомб, мов із самого серця пекельного царства - вириваються клуби гарячої пари... здається, немов міста окутані цією парою... вона тут повсюди - густими хмарами виринає із труб заводів, транспорту чи колекторних люків, так облюбованих бродячими собаками...
...собаки - схоже, вони тут повсюди... збиваючись в зграї - риються в сміттєвих контейнерах чи нападають на поодиноких прохожих тероризуючи цим спальні райони околиць...
...райони... автономні формації сірих, потойбічних споруд... величезні мурашники, розділені між собою стінами заводів промислових секторів...
...протоптуючи собі дорогу в заметах неприбраного снігу, виходжу на вулицю й прямую до продуктового за синтетичною ковбасою кислотно-рожевого кольору та відходами виробництва, у вигляді чаю...
...вулиця схожа на поле бою, давно увімкнула свій пекельний лічильник ДТП...
...намагаючись перебігти дорогу по ледь помітній пішохідці із практично стертою від коліс розміткою та вибитими вантажівками ямами - зупиняюсь...
...миттєво, ледь не збивши, переді мною по зустрічній проноситься чорна іномарка із проблисковими маячками...
...осторонь метушаться робітники, ліквідовуючи прорив іржавої труби, й стоїть характерний запах каналізаційних стоків...
...вочевидь, знову на кілька днів відімкнуть воду...
...на зупинці, зі скрипом гальм та стертою гумою коліс гальмує наскрізь промерзлий жовтий пижик... а через нігтями прошкрябані бійниці покритих кількох міліметровим шаром інею вікон видніються зморщені, промерзлі лиця пасажирів...
...через двері із черева цього жовтого монстра доносяться пісні "блатної романтики" російського шансону...
...старий телевізор транслює кольорові картинки багатого життя бувших повій та рецидивістів... їхні обіцянки кращого життя...
...а я сидячи на кухні й п'ючи ранкову каву, крізь шибку вікна бачу картину нового апокаліпсису...
...там відсутня повага до ближнього й толерантність до чогось чужого...
...там всі й кожен зайняті своїм виживанням... вони, немов ведучи свою особисту війну, живуть в блокаді... давно втративши віру у владу, честь, совість, Бога...
...там панує ненависть, агресія й перманентне зло...
...там тисячі церков, але Бог уже давно покинув душі цих людей...
...мордор, що однією ногою намагається стояти в Європі, а нішою в Азії, зіяючи чорною клоакою між ними - впевнено поглинає свій народ...
...мордор - мертва пустеля, нічим не захищена від сурових північно-східних вітрів псевдо-Русі...
...мордор - на чолі з еклектичною фантасмагорією Сауронів й Поліграфів Поліграфовичів Шарікових...
...ласкаво просимо в Мордор - землю пітьми, над котрою гордо майорить рваний стяг, дарований імператрицею Сісі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404531
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Lazor