Несміло я сніжинками встелюсь
Й зігрію в цю зимову хуртовину
Твоє обличчя,руки...й надломлюсь...
Й всміхаючись розчинюсь і загину.
Несміло підкрадусь в твої думки
Непроханим й давно вже зайвим гостем.
Й твоя сторожа-викине надвір,мов ворога!
Брутально й надто просто...
І не насмілюсь більше я прийти.
Ні з спомином,ні з снігом,ні з дощами.
Забув,відкинув й вивів всі сліди.
Пробач,що залишаю зайві плями...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404495
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: Христина Рикмас