Батьки і діти, діти і батьки.
Всі сльози й посмішки не вмістиш у
рядки.
Безсонні ночі, знов нові дороги,
Зелені рідні очі зустрічають на
порозі.
Велика радість, коли успіх у доньки
чи сина,
Мокрі подушки, якщо ж горе у
дитини.
Все, що болить - болить батькам у
сотні раз.
Тоді, як сплять, теж думають про
нас.
Бувають випадки, що маму
розчаруєм,
Їй рідній дуже важко.
Ми цей тягар також відчуєм,
Ми теж всі станемо батьками,
Дізнаємось, як то не спать ночами.
Всі знатимемо, як же важко,
Коли твоє дитя, неначе пташенятко,
Полине у далекії світи.
Всі ми тривогу ще відчуєм,
І не одна сльоза впаде з очей.
Та сподіваюсь, що батьків не
розчаруєм,
Щоб рівним був їх серця щем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404434
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: Ірина Гарасим`юк