Ранковим світлом сонячної днини,
стріча лютневих діб зимову череду,
Весна несмілими кроками
Ступає боязко по білому садку.
Весняний промінь , в` ється проміж віття
Підштовхуючи дівчинку слабку
цілує гілочок тендітних розмаїття,
і вір краплин веселих на снігу.
Аж раптом заметілі сніговій лапастий
Присуне темні хмари градові,
Сховає дівчину-веснянку
В холодні кучугури льодові.
І вже зима поночі стилим вітром крутить,
Хвилясті смуги сніговію вистужа,
Малюючи морозні візерунки,
До ранку діамантовим вогнем блиста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2013
автор: Rija