Як тільки осінь, так і дощ,
Як тільки ти, то й сльози.
Мені ж бо краще свіжий борщ
І вірші замість прози.
Мені б щоб усмішка була
І співи, а не схлипи,
Щоб ти, як та весна цвіла
І розпускались липи.
На мене хутко подивись
І хмарам усміхнися.
Незгоди всі пройдуть колись,
Все зле колись скінчиться.
І буде щось нове в житті,
Тепліше сонце блисне,
І будеш згадувать тоді
Ось це змокріле листя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404323
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.02.2013
автор: Мірошник Володимир