Чому сію знання, а збираю - смуток?
Я став відлюдьком, - в цьому мій здобуток?
Став зневажати всіх, хто з плоті й крові,
приховуючи це в простій розмові.
Я люблю всіх, я всім бажаю світла,
усі б знання віддав, якби хто попросив.
Та їм не світло треба - миска їдла...
А їм віршів не треба - треба сексу!
Їм мудрість замінить диплом.
Не почуття зігріють їх теплом.
Їх хворим душам вистачить "Фервексу".
А тих, хто мене чує - раз і два.
Всім дякую, хто бачить сенс в розмові.
Хто душу роздає у чеснім слові.
Хто думки зброю часто шле до бою!
Хто губить тіло для душі розвою!..
У цьому світі досі я не сам... Дива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404220
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2013
автор: Віталій Шукач