Скиталець

Мов  ворон  білий,  вовк  в  овечій  шкурі,
Чужий  серед  своїх,  на  чужбі  -  свій.
Скиталець  світом,  з  ним  же  -  в  непокорі
Із  зору  точкою  своєю  з-поміж  вій.

Згубився  в  часі,  а  чи  прагнеш  істин
В  їх  пошуках?  Нанизуєш  на  нить
своєї  долі  злети.  Радше  лізти
трав  нижче  і  тихіш  води,  що  снить.

Та  ні  ж  бо!  Гордий!  Сам  собі  керманич!
Що  нам  синиця?  Журавлиний  ключ
в  руці  тримати  б...  Манить  висі  далеч
і  з  власним  поглядом  на  все  з-поміж  колюч.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403947
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.02.2013
автор: Бойчук Роман