я загублена між кубиками твого ребусу
а ти спиш думками непотрібного пафосу
більше
не дзвониш
не любиш
уникаєш погляду через кілометри
хочеш ванільної надії планети
лише
єдиний
особливий
мій тичасовий абонент слабкості
біль страху на кінчиках колючості
прошу
не йди
не відпускай
нехай ще запах твій живе
у річці моїх карих очей
знаю
хочеш
будеш
поряд у телефонної трубки
казати, що скучаєш дуже
можливе
продовження
холодності
через дотики небажаних губ
і лак чорного кольору дикості
діагноз
весни
"втомливість"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403904
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2013
автор: Doll