Стояла за закритими дверима,
Тримаючи вже куплений квиток.
Заквітчана тюльпанами дівчИна,
Зелений тримала в руках клубок.
Тюльпани тільки,тільки розцвітали,
А вже собі віночок наплела.
То був вокзал,де всі лиш цілувались,
Сиділа там царівною весна.
І слухала вона усіх розмови,
Що вже чекали так усі її.
Неначе цілий світ сьогодні в змові,
Писали всі листи чомусь весні.
І слухає вона усіх прохання,
Питає вона в Янголів про все.
Купляє для усіх весна кохання,
В стареньку скриню бережно кладе.
А як же його буде роздавати?
Щоби помилки більше не робить?
Не кожен його може цінувати,
В самої уже серденько болить.
Понакупляла сотні поцілунків,
Бо їх так просять,буде продавать.
Склала до скрині тисячі дарунків,
І вклалася весна в кімнаті спать.
Бо ще чекати поізд цілу нічку,
І їхати чотири довгих дні.
Поцілувала ніченьку у щічку,
І Янголят,щоб не були сумні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403902
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.02.2013
автор: Відочка Вансель