Навчися бути злим у самоті.
Збирай всю злість у жмуток, струмінь, стержень
Ніколи не чекай на животі
Великих ситих неймовірних звершень.
Усе, що надзвичайне - те твоє
Те зроблене ціною збитих ліктів,
Ніяка лінь тебе не прожує
Ніхто не зломить у жарі конфліктів.
Іще одне: хоробро пам'ятай,
Як би тобі не клялись у коханні
Твоя самотність - щира і свята,
Ти лиш один у мирі і повстанні.
P.S. для тих, хто зрозуміє:
Пробач мені мою відверту думку,
Вона, як ніж проходить крізь живе,
Вона не лізе в горло, в сітку, сумку
Існує так окремо і пливе.
(Істина існує, створюють тільки брехню).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403635
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Андрій Конопко