Останній огляд на пероні

Приходять  спогади,  приємні  думи
Нахлинуть  як  вода,  в  душі  -  аврал.
Немов  міраж,  я  бачу  Кара-Куми,
Мари  в  пустелі,  без  людей  вокзал.
І  молодий  сержант,  і  вся  країна
Обійми  на  пероні  розкриває.
А  в  Україні  молода  дівчина
Солдата  свого  кожен  день  чекає.
Підходить  потяг,  і  перон  розхитує,
І  новобранцями  наповнюється  вмить.
Один  підходить,  від  душі  запитує:
-Чи  добре  буде  в  цих  пісках  служить?
А  мова  Українська,струмом  б'ється.
Тріпоче  серце,  сльози  виступають.
Ми  із  Полтавщини,  і  хлопець  аж  сміється.
Ви  Українець  бачу?  Очі  зраджують.
Відповідаю:  -  Так,  я  з  Укаїни,
З  Житомирщини,  і  туди  прямую.
Ви  щойно  прибули  із  Батьківщини,
А  я  за  нею  другий  рік  сумую.
Вони  б  зі  мною  ще  порозмовляли.
Та  інший  потяг  мій,    вже  підійшов.
Дивились  заздрісно,  захоплено  мовчали...
Останній  огляд  гідно  я  пройшов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403613
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Ukraine55