Мене вітер за руку тримав,
Манила вперед задеревна синь.
Миготів радістю серця заграв,
З гуслів неба вилився дзвін.
За мною йшла надій вишина,
І мрії спокій не розлучалися з нею.
Така ж історія на світі лише одна:
Наповнена солодкою згадкою моєю.
А як же хочеться її пережить іще
В ці дні суворі, які сірістю пройняті,
Та знаю, що цього не буде вже -
Не знайти доріг тих подивом піднятих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403591
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Олександр Олесич