Ти спиш – мов дитинка:
Губами прицмокуєш,
І вогка ще спинка,
У «купіль» умочена.
У снах посміхаєшся
Світлинам із юності...
Мені ж позіхається –
Чи стачить ще мужності?
І йду я до ванної
Із думами скромними:
Уславить осанною
Жагу твою стомлену...
Та знов повертаюся
У тепле ще ложе я –
Без тебе я маюся,
Без тебе не можу я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403469
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Олекса Удайко