а час тече, мов вода, знаєш?
і знаєш, я сама не помічала цього,
поки оце зараз не задумалась.
разом зі мною ти усе це пропускаєш.
і.. річ не втобі, це я змінилась.
я просто трохи виросла, стала сильнішою,
в чай стала додавати менше ложечок цукру.
і моє серце давно вже стало нішою
для наших образ, гримас та ненароком отруєних фраз.
я просто вже не збираю фарфорові ляльки,
знаєш чому? на них просто не вистачає часу й грошей.
і не вставляю в стіни, щоб прикріпити фото, голки.
для цього є такі штучки - кнопочки. Для дорослих.
і мене вже не радує Новий рік,
бо я знаю, Діда Мороза не існує!
його нема, а білий жовтий сніг
розтане навесні, та й поки теж не радує.
я вже не плачу, знаєш, ніч не змовкаючи.
просто тобі всеодно, я нарешті зрозуміла.
я ж тобі подобаюсь тільки усміхаючись.
мені все стало ясно. Я подорослішала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403441
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: Дивна