Дізнався я що таке непереборна хтива тяга
Крізь однотонні пристрасні зізнання
Коли була у мене, на твої губи безнадійна спрага
Коли я стояв, дивився в очі і боровся за своє кохання
Як потім в світлі Місячної ночі я доторкнувся твого тіла
Від моїх рухів на твоїй шиї мерехтіла стрічка біла
Як ти гаряче у поцілунку мліла
Теплом долоні моє серце гріла
Іншою долонею ковзнула по моїй щоці
Була вона мов найніжніший шовк
А я втамовував в коханні голод
Неначе ненаситний вовк
В полоні міцних обіймів на твої розімкнені вуста
Скотилась не дівоча уже, солодко-гірка сльоза
В очах твоїх читалась насолода, з кожним рухом мов в раю йшов лік до ста
Десь високо отам у небі зникнув Місяць і нас вітала голосом гроза
Ішли секунди, миті, хвилі
А я тебе не відпускав
Такі були хвилини серцю милі
З тобою в ночі цій невідворотно заблукав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403439
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.02.2013
автор: ura0701