Дивлюсь крізь вікно на світ.
Так багато сірості у наші дні. Все таке одноманітне. І лише гарячий чай зігріває мою душу. Останні промені сонця відбиваються від пустих очей перехожих. Чому у наш час все втратило свою чарівність? Чому люди не вірять у казку, не вірять у чудо? Чому ми втратили надію на краще?
Потрібно плекати віру в собі, потрібно щоб вона була настільки потужною, вибуховою, щоб заряджала інших, наповнювала і їхні очі чимось схожим на справжні почуття. Навчіться вірити, надіятись, любити. Навчіться цінувати кожну мить життя. І врешті-решть навчіться любити! Світ не чорно-білий. Світ - дзеркало, що відображає барви вашої душі.
Тому зігрійте свої душі гарячим чаєм, пробудіть тіло холодним душем і творіть! Творіть добро, почуття. емоції, творіть своє життя! Адже за вас цього ніхто не зробить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403111
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Sans phrases