Не відаючи неба голубого…

***
Не  відаючи  неба  голубого
Без  натяку  на  згубний  буревій,
Душа  бреде  паломницьки-убого
У  далечі  задимлених  надій.

Росою  причастившись  на  світанні,
Молитвою  утерши  світу  край,
Вгрузаючи  між  попелу  і  твані,
Бреде  душа  у  свій  незнаний  рай...    
(10.02.13)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403035
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Леся Геник