Давно вірші не пишу я тобі,
Ти став мені чужішим ворогів.
Плету вінок з підсніжників весні,
Але без тебе ранок зубожів.
І місто стало пусткою без меж,
І навіть дощ до нього шлях забув.
А я тебе забуду завтра теж,
Бо ти душі моєі крик не чув.
І іде в бричці в місті тому сум,
І підбирає він чомусь мене.
Дарує він намистячко із дум,
І гладить ніжно так моє лице.
І знає,що тюльпани я люблю,
І тисячу мені подарував.
Він передав цілуночки дощу,
І сум від мене сум сьогодні вкрав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402883
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2013
автор: Відочка Вансель