Присвята:
моментам, коли хочеться просто мовчки лягти, закрити очі і здохнути.
Чи вистачить сміливості
поглянуть в вічі вічності?
Злякавшись справедливості,
втекти.
Чи квіти обсипаються
й пелюстки чорні ніжності?
Зберем і заживемо:
я і ти.
Ти- смерть моїй наївності.
Кінець всьому... і бідності?
Такої благодійності
не жди!
Чекаю я під хмарами,
твоєї ласки й парами
ширяють коло мене
журавлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402852
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2013
автор: fire_maroder