Твої слова, вони , немов пекельне жало...
Дістати можуть, кожну струнну у душі.
Гординя та - її в тобі завжди немало...
Не дасть вона спокійно дати лад в житті.
Таким же ти не був, а може став з роками...
Характером змінивсь,та й совість запропала...
Й та іскра , що колись, злітала поміж нами...
Її - давно нема: вона вже заблукала...
Твої обіцянки -вони усі, як завжди марні...
Хоча, ти звісно гарно вмієш говорить...
Були ж колись у нас: і дні , і ночі славні...
Було й кохання, що зумів ти спопелить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2013
автор: ДОВ