. * * *
Легкі весни зітхання чути,
такі ефірно невимовні,
Земле, скидай крижані пута,
віншуй її на груди повні.
Промінням сонце ніжно сяє,
щоб перший пролісок сміливо
здолав сніги, що сплять у гаю,
і розтулив пелюсток диво.
11 лютого 2001
*Вірш виокремлено зі збірки "Легенди..." для зручності читачів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402530
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: GreViZ