Діла, діла…Така важка робота.
А Доля шле соратників слабких.
У більшості лише одна турбота:
Добути статки для сімей своїх.
Чиновниця повчає співробітниць
Щоб не ушкоди за кріслами сідниць,
Не залишалися з Бідою наодинці,
Не пам'ятали зубожілих лиць.
Убогі, хворі, нищі та стражденні
Не сподівайтесь втіху віднайти
В заставлених столами кабінетах!
Не ті дороги там, Не ті, на жаль, шляхи.
Одне з трибун сповіщують натхненно,
А інше роблять з дня у день в житті.
І забувають, що ми не на сцені…
Не побудуєш щастя на чужій біді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402394
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: ABIV