Я залишусь тут.

Усі  в  цей  світ  прийшли  з  талантом
чи  самі  собі  його  зтворили
та  скільки  було  фактів,
як  від  невдач  кипіли  жили!

Але  не  зважав,  помилками  вчився
відточував  те,  чим  живу
прагнув  більшого,  чого  добився
не  залишаючи  ручку  саму.

У  зошиті  півтисячі  текстів
та  з  роками  буде  ще  більше
від  відомих  писарів  можливо  і  далеко
та  залишусь  невідомим  автором  і  пізніше.

Ніколи  не  гнався  за  нагородою
хоч  зараз  напевне  у  золотих  ланцюгах  ходив
з  пузатим  животом  та  з  понтовою  мордою
звалив  би  в  Чикаго  чи  в  Рим.

Ні!  Мені  цього  взагалі  не  потрібно.
Багатство  скільки  поміняло...
Людина  лиш  обличчям  то  подібна
а  з  тої  що  була  колись...  Залишилось  так  мало...

Але  не  в  цьому  річ!
У  закордоні  ти  чужий!  Чужим  і  будеш!
Хоч  пахай  на  них  ти  день  та  ніч!
до  дому  все  одно  дорогу  не  забудеш...

Нехай  і  приїхав  при  грошах
та  це  нічого  не  міняє...
Я  лиш  мавби  над  головою  кращий  дах
та  все  одно  чужим  я  вигладаю...

2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402378
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Капітошкове серце