А я пам’ятаю деталі,
Хоч дуже хотіла б забути.
В мені зараз стільки печалі,
І стільки твоєї отрути.
І кожен твій дотик до мене
Як спогад… Мурашки по тілу.
Я, мабуть, вже марю без тебе.
Я маю не те, що хотіла.
І кожен цілунок на шкірі
Відбився мереживом вічним.
Ще ті, хто живуть у довірі,
Кохання назвуть платонічним.
Ще, мабуть, не всі обпеклися,
А я й не бажаю нікому.
Ти знаєш, у тобі сплелися
Любов і бажання, і втома.
Ти знаєш, мені забагато
На мої роки стільки болю.
Так важко тебе пам’ятати…
Чи, може, себе із тобою?
Я була з тобою незвична,
Я була щаслива і вільна.
Так душать мене протиріччя.
Я мушу забути. Я сильна.
19.02.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402363
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2013
автор: Альбіна Кузів