Шмагали нас, і протягом віків
Цвіт націй ґартувався на колінах.
Чарівна сила батьківських пасків
Відтворювала совість в поколіннях.
Для нас дорослий був - авторитет,
Через лозину (пам'ятає кожний)
Стабільний досягався паритет
Між несвідомим "хочу" і "не можна".
Пекучі смужки не заляжуть знов,
Не призведуть до зведення рахунків,
Все компенсують ласка і любов -
Прикраса наших внутрішніх стосунків.
23 вересня 2007 року
Додатковий матеріал:
Приповісти Соломона 3:12 "...бо кого Господь любить,картає
того, і кохає, немов батько сина."
Приповісти Соломона 13:24 "Хто стримує різку свою, той
ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для
нього картання."
Приповісти Соломона 22:15 "До юнакового серця глуп́ота при-
в'язана, та різка картання віддалить від нього її."
Приповісти Соломона 29:15 "Різка і поука премудрість дають,
а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою."
Вірш опубліковано:
- Антологія української інтернет-поезії «За межею означень…», Івано-Франківськ, Місто НВ, 2009 р.
- Журнал «Далекосхідна хвиля», №18, Хабаровськ, 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=40211
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2007
автор: Ігор Рубцов