коли темінь настільки густа і валентна
що камінь впаде їй на груди
і не скалічить мовного кордону
коли всі її катастрофи цвістимуть
в одному букеті із
чортополохів та заходів сонця
коли вона перенасичена
часовими поясами
неповерненнями додому
і відвертими поглядами з усіх балконів світу
опускатиметься сідничним нервом
я ненароком скалічу палець
а ти відріжеш шмат літа
щоб вкрити її розмиті повіки
нагодувати мій розкуйовджений крик
з-під міміки рук
алегорій
і умиротворення
мінімум блукаючих слів
що згубились у серцевій сумці
магістралей протертих титрів
старого фільму
і яблуневих тропів
у димі твоєї цигарки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401999
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: Нова Планета