1
Любов й ненависть, холод й тепло,
Світло і тінь, добро і зло.
Щедрість і жадність, гідність і ницість,
Благородність і заздрість, голод і ситість.
Повага й зневага, захоплення й презирство,
Шляхетність й невихованість, честь і безчинство.
Пан і холоп, чесний і злодій,
Ревність й довіра, користь і шкода.
День і ніч, вогонь й вода,
Бог й Сатана, Щастя й Біда.
2
Бог діалектику вправляє,
Він протилежності єднає,
В їх боротьбі прогрес шукає,
Та кількість в якість обертає.
Нове росте, як чужі діти,
Прогресу чом не порадіти!
Новим словам із нових речень:
Аж тут-заперечення заперечень!
А з нього йдуть батьки і діти
Та Антиподи в цілім світі.
3
Зростає нове покоління
З надсучасненьким начинням.
Та вічні пари Антиподів
Всім поколінням й всім народам
На всі часи й усі віки
Не подолати, не перемогти!
Людина в щирості блукає,
Антиподи кличуть і звабляють.
Кого із пари обійняти,
Самій Людині обирати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401985
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: БГІ