Якось вечірньою порою,
зібрались наші парубки:
поговорить про цигарки.
Степан сказав:
"Я вже покинув...
Ні , я лишень одну скурю..."
Та йому дим , як в очі линув...
І він та й вприсядки піде...
Микола так поважно глянув.
Поправив чуба над чолом.
Дістав цигарки із чохлом.
Й серйозно вимовив слова:
"Ото ж бо й хлопці вся біда...
Що кажем кинем ,а не можем...
То ж сили волі - в нас нема..."
"А я не згідний !"- сказав Льолік.
(давно завзятий алкоголік)
"Я кидав пить ,я знаю можу!
А ось курить, ніяк - негоже..."
"Ну що ж , товариші тоді :
давайте , спорим на парі."
сказав Іван(він в нас завтоком)
"Хто програє , той йде за блоком:
ну звісно ж ,з фільтром цигарок!
Петро зганяє за вином...
Щоб спір цей закріпить гуртом!
І щоб там люди не казали.
А НАШІ ХЛОПЦІ СИЛУ ВОЛІ-
ОЙ ЯК МАЛИ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401974
Рубрика: Гумореска
дата надходження 17.02.2013
автор: ДОВ